| [ | Current Music |
| | Massiv in Mensch | ] | Таверна. Дуже класний грузинський мультсеріал про походеньки рожевого зайця. Вірніше і не зовсім серіал... Ну мені на перегляд попало всього 4 серії по 10 хв кожна. Приходить собі заєць в таверну і починає витворяти приколи. З казками наприклад. Яскравий його діалог з Червоною Шапочкою. Чи епізод з товаришами-зайцями, які йшли топитися, - дуже сподобалось. Багато гумору, якісне технічне виконання - мультфільми не тільки для дітей. Я б навіть не проти ще переглянути, але більше серій знайти не вдалося (може їх взагалі й не існує...).
Francesco. Франческо. Яскрава пропаганда християнства, гуманізму, співчуття і тому подібних речей. Хоча зроблено гарно (в сенсі - якісно). Але мені такі фільми не дуже подобаються. Девіз "викинь все і стань бідним та нещасним, щоб бути святим" - явно не для мене. Хоча більшість, якій подобаються різні страсті христові, повинна з'їсти з гарним апетитом це кіно.
Element of crime. Елемент злочину (Злочинний елемент). Дивний фільм. Я його не зрозуміла. Хоч і без марсіан, але червоного кольору хоч відбавляй. Не знаю, що ще про нього можу сказати... Мабуть треба буде зробити дубль 2 при відповідному настрої. Тим більше Трир... його зрозуміти іноді не так просто.
36 Quai Des Orfevres. Набережна Орфевр 36. Я ніколи не мала справжніх ворогів і не знала взагалі для чого вони. Це кіно відкрило очі. Показало, як кажуть, "на долоні" все - що, як і до чого. Дуже психологічне кіно. Всі інші ознаки якихось ще жанрів просто відходять на другий план. Головні актори - Депардье та .. - зіграли дуже переконливо. Хоча в акторах такого рівня можна було і не сумніватися. Не знаю навіть що сказати про мінуси фільму. Мабуть оця його трохи напускна попсовість (як в сюжеті, так і в реалістичності картинки - тобто без будь-яких режисерських заморочок) не дає стрічці назватися шедевром.
Shut up and kiss Me. Замовкни і поцілуй мене. Щось типу молодіжної комедії, що більше схиляється до мелодрами. Місцями весело. Підходить для вбиття двох годин часу самотнього вечора, коли не хочеться думати про високі матерії.
Battlestar Galactica. Битва "Галактика". Шукала "Автостопом по Галактиці" і знайшла цей фільм. Після кількох хвилин перегляду зрозуміла, що це не те, але все ж вирішила подивитись якщо вже почала. І абсолютно не жалкую. Є деякі кіножанри, що переглядаються мною дуже рідко - і космічна фантастика один з таких. Зазвичай сюжетно вони мало відрізняються, а весь смак лише у технічному виконанні. Цей фільм мені сподобався. Одна тільки руденька інопланетянка варта тих трьох годин часу. Прихильники жанру мабуть взагалі фанатіють від цього кіно - хоча звідки мені знати... це так - припущення. :)
Que he hecho yo para merecer esto?!! За що мені все це?!! Після прочитання Альмодоварівської книжки ("Паті Діфуса" та статті й примітки режисера) з'явився інтерес до його кіно. Добре хоч є звідки брати. Правда дивитися довелось в оригіналі і з англійськими субтитрами, нашвидкоруч перекладеними в pragma. Але на сприйняття це мало вплинуло. Сюжет просто шалений, а кожен персонаж по своєму особливий і оригінальний. Чомусь до прочитання книжки старі фільми Альмодовара сприймала як щось нецікаве і не варте уваги, а тут начебто очі відкрились. Хоча можливо тут подіяла теорія, що до кожного фільму просто треба дорости...
Collateral. Співучасник. Дехто сказав, що тут Том Круз зіграв нормальну роль. Треба було переконатись. Але мабуть мені просто Круз не подобається - очікуваного не здобулося. Зате Джеймі Фокс порадував своєю роллю тут. Взагалі не люблю негрів у кіно (їх важко відрізнити один від одного), але тут було навіть приємно переглядати. Загалом же - непоганий бойовичок. Та ще й французькою довелось дивитися, правда з російськими субтитрами. Непоганий спосіб вчити мову... може так і почати?..
Jopok manura 2: Dolaon jeonseol. Моя дружина - гангстер 2. Весела японська комедія про дівчину-гангстера, боса мафії, що втратила пам'ять, а потім цілий фільм її повертала. Безумовно в взагалі в японському кіно гумор дуже специфічний - чим і подобається. Все дуже награно, неприродньо як для європейця. Але якщо не знайомий з японцями і не знаєш їх культури, то сприймається воно все наче так і треба. Головне - гарний настрій фільму.
Amityville horror. Амтівільський жах. Перший фільм Ендрю Дагласа, хоч і з сюжетом просто притягнутим за вуха, але як для першої роботи, то досить пристойне кіно. Вийшло атмосферно і місцями дійсно страшно. Помітно, що режисер експериментує із загальновживаними штампами, але робить це на свій смак. Сподіваюся з нього виросте щось цікаве. Принаймні цього б дуже хотілось. До речі, це кіно нагадало французькі "Криваві жнива". Правда там все було дійсно значно кривавіше.
Permanent midnight. Вічна північ. Знову фільм про наркотики і їх вплив на геніальність. Дехто всунув кіно в "елітарне" - неясно чого. Абсолютно ніякої "елітарності" мною не помічено. Історія життя американського сценариста Джеррі Стала (Бен Стіллер справився з роллю наркомана просто чудово). Навіть не так - історія падіння. Фільм корисний для перегляду хіба що з повчальної точки зору. Загалом же не дуже сподобалось. Навіть співчуття до головного героя не виникло.
Interpreter. Перекладач. Непогане психологічне кіно з красунею білявкою Кідман в головній ролі. Зі своєю роллю вона справилася чудово (а чого ще було чекати від професіонала такого рівня?). Фільм варто дивитися заради тієї ж Кідман і напівдетективного сюжету. Правда я щось не зрозуміла одного моменту - це хіба не в цьому фільмі була сцена зі звабленням неповнолітнього головною героїнею, і через що навколо фільму був невеликий скандальчик? Чи тут просто порізали/процензурували стрічку? Хоча начебто й по сюжету нічого такого й близько нема. Хто в курсі - поділіться інформацією.
Bewitched. Чаклунка. І як вона не стомлюється грати стільки ролей майже одночасно?... Це я знову про Ніколь Кідман. Здається найпродуктивніше зірка Голівуду. Цього разу засвітилася в комедії і своєю присутністю її буквально врятувала. Сценарист та режисер "Чаклунки" (якась тіточка) сказала, що Ніколь здобула тут свою роль лише завдяки своєму носу. Зате головний герой, що зіграв того ідіота, бісить неймовірно. Йому не в кіно слід зніматися, а в тупоголових американських ток-шоу. Чи то в них (янкі) стиль такий, чи то він абсолютно грати не вміє, чи навпаки - аж занадто вдало зіграв, але нам, європейцям, таке важко зрозуміти. Якщо коротко - Ніколь великий респект, а йому - величезне ФЕ.
Mujeres al borde de un ataque de nervios. Жінки на межі нервового зриву. Шедевр від Альмодовара. Не очікувала від нього ТАКОГО кіно. Дуже сподобалось. Якби не "Погане виховання" в гарному кінотеатрі, на великому екрані і з якісним звуком, то я б цей фільм назвала найкращим з усіх, що мною переглянуті. Яскраво, весело й трагічно водночас. А Кармен Маура тепер для мене взагалі найяскравіша іспанська кінозірка. Продовжуватиму далі знайомитись з Альмодоваром - думаю він мене ще здивує.
ZOO. Зет і два нулі. Ще один шедевр. Зоопарк Пітера Грінуея - ще одного кіногенія. І я з кожним його фільмом у цьому сама переконуюсь. "Зебра - це біла тварина з чорними смужками, чи чорна - з білими?..." А ще - опудало шимпанзе, труп крокодила, креветки, що розкладаються, гниюче яблуко, лебідь, що збив машину, і купа рожевих фламінго - от такий зоопарк у Грінуея. І, безумовно, повністю божевільний сюжет не без романтичних настроїв. Але й романтика у нього специфічна. Хто з нею не знайомий - раджу ознайомитись, а хто вже бачив роботи Пітера, то хоч і начебто підготовлений, але все одно йому буде чому тут здивуватися. Культовий режисер, культова особистість, культове кіно. (Між іншим, кого зацікавив сам режисер, то про нього статтю можна прочитати тут(переклад укр. мовою)).
Слушатель. Чудова новорічна російська комедія. Чи різдвяна. Хоча й влітку викликає лише приємні емоції. Гарні актори, продуманий сюжет - не затяганий і оригінальний, весело і смішно та ще й все закінчується геппі ендом. Рекомендується абсолютно всім і не тільки на Новий рік. :)
Satyricon. Сатирикон. Класика. Фелліні. Очікувала чогось значно більшого, тому просто розчарована. Нудно. Ніякої відвертості. Антична маячня. Ну натяки на заявлений "gay & lesbian film" є, але щось не те. В принципі місцями непогано, навіть можна дивитись, але ж то лише місцями. Ну ще було кілька дійсно шикарних, видовищних операторських планів. А так - любителям класики і Фелліні присвячується.
Anthony Zimmer. Невловимий (чогось саме під такою назвою фільм захотіли показувати в українському прокаті). Французький бойовичок-драма з Софі Марсо. Якою б класною вона себе не зарекомендувала у всіх попередніх ролях, але тут вона аж занадто "суха". Таке враження, що вперше на екрані. Хоча загалом фільм досить приємний і, як на мене, врятований чарівним французом. Гарно зіграна роль у Івана Атталя, що тим більш на фоні мадам Марсо виглядає як зразок професійності. Фільм бойовичком можна назвати з великою натяжкою, він більше скочується до романтичної пригодницької мелодрами. Тому рекомендую не чекати від нього великого екшену, а робити ставку на ту саму романтичність. Припускаю, що більше сподобається жінкам - через того ж таки француза. ;)
Black Horizon. Чорне сяйво. Фу, нащо було дивитися таку бридоту? Низькобюджетний "фантастичний" бойовичок. В лапках фантастичний, бо його таким назвати дуже важко. Абсолютно непродуманий, з купою ляпів та ще й зі стандартними дисководами на космічному кораблі росіян. Наче на космічному кораблі нічим крім дискети інформацію передавати не можна. Коротше, дарма витрачені 2 години часу. Краще б поспала.
Goya en burdeos. Гойя (Гойя в Бордо). Шукала фільм Карлоса Саури "Мятний коктейль з льодом", а знайшла цей. Вирішила переглянути для ознайомлення з творчістю режисера. Чесно кажучи, я очікувала абсолютно іншого. Так, як про Сауру прочитала в примітках Альмодовара, то чомусь думала буде щось більш "альмодоварівське" - тобто, більш життєве, реалістичне. А тут просто чарівний сон. Я заворожена. Геніальна робота. Життя видатного художника подано надзвичайно гарно - яскраво, повно, завершено. Не лишається ніяких "темних конячок". Картинка, що виконана іншим художником - Саурою - цілком достойна такої великої людини, як Гойя. Фільм побудовано так, що головний герой при смерті і сам розказує деталі свого життя. Численні флешбеки оформлені настільки сюрреалістично, що часом погляд не можна відвести. Дифірамби можу писати багато, але наразі у враженнях лишу тільки одне слово - шедевр. |
Yeeeeeeeeeeeee
bored