| [ | Current Mood |
| | ecstatic | ] | Знову про кіно.
White noise. Білий шум. Подивилась і подумала, що давно не бачила якісних трилерів. От і попався один. Дивитись таке кіно треба тільки вночі самому і в темноті. Загалом сподобалось. Але чомусь весь час згадувався предмет "Сигнали і спектри", що нам зараз викладають. Може тому, що там викладач часто розказує багато не по темі лекції і якось щось було про білі і рожеві шуми. А от зараз подумалось, що хочеться знімати якесь техногенне відео і монтувати його з такими от "білими шумами". Але поки що нема можливості. Ех... лінощі час переборювати вже.
Fallo! Do it! О, жінки! Порно від Тінто Браса. Не знаю чого я чекала від цього фільму, але подібного вже давно не дивилася. Просто набір коротеньких історій запханий у один фільм на одну тему - секс. В принципі відноситься до того типу якісного порно, де крім статевого акту ще щось показують і певною мірою є хоч якийсь сюжет. Фільм сподобався своєю яскравістю. ... декорацій, а не поз Камасутри. :)
Arsen Lupen. Арсен Люпен. Чудовий фільм. Вартий того, щоб прогриміти гучніше "Привида опери", але нажаль вийшло навпаки - за тим "шедевром" його майже не помітили. А фільм набагато цікавіший і кращий. "Привид..." виграє тільки виключно за рахунок музики. Декорації та кадри - майже ідентичні. Сюжет "Арсена Люпена" ж набагато динамічніший і захоплюючий. Чесно визнаю, що під час перегляду "Привида опери" заснула. Бо нудно було. А тут не нудно. Можливо ще велику роль зіграла і прочитана в дитинстві книга. Вона була однією з найулюбленіших. Хоча між книгою і фільмом велика неточність та невідповідність, але все одно СПОДОБАЛОСЯ. Остаточне резюме - не вірте рекламі, що розкручує всяке сміття. Хоча й "Привида опери" ніяким чином образити не хочу - кому сподобалось, той знайшов своє кіно. А я знайшла для себе.
The Сider house rules. Правила виноробів. Навіщо я дивилась цей фільм - не знаю. Десь колись за якихось обставин почула назву і вона мені запам'яталась. Коли знайшла фільм у мережі, то вирішила переглянути. Попередньо абсолютно не знаючи ні жанру, ні сюжету. Одним оком тільки глянула і впізнала Евана Мак Грегора та Шарліз Терон. Ну й вирішила подивитися тільки через роль Терон в "Head in the clouds", який сподобався через її дует з пані Круз. Що можна сказати по суті самого фільму? Проста історія. Душевна і добра. Бо все добре закінчується. Нічого особливого в фільмі не знайшлося. Я б навіть сказала "сімейне" кіно. Не для людини, яка в кінематографі шукає чогось такого... незвичайного і небуденного. Отже, для мене фільм став "одноразовим", тобто за принципом - подивився і забувся.
Die Ehe der Maria Braun. Заміжжя Марії Браун. Давно мріяла подивитися хоч щось Фасбіндера. Нарешті мрія збулася. І я не розчарована. Дуже сподобалося кіно. Актриса Ханна Шигула просто неперевершено впоралася з такою досить складною роллю. І приз на ХХІХ МКФ в Берліні отримала цілковито заслужено. Цікавий сюжет і часом просто фантастичні кадри, хоч бери друкуй і вішай на стінку. Тепер шукатиму ще кіно від Фасбіндера. До речі, в цьому фільмі і він сам зіграв епізодичну роль. Цитата з фільму, що найбільше сподобалась: "Только тот, кто в состоянии так сильно любить, способен уважать любовь других людей. И только тот, кто умеет служить, имеет право властвовать". |