Я переехала СЮДА

Забери назад свої сни. Вони вбивають мене. Все занадто просто і заплутало одночасно. Залиш мені тільки кілька променів свого сонця, бо моє давно погасло. Хто ти? Яке твоє справжнє обличчя? Чому я тебе не відпускаю? Чому не хочу відпускати? Залишся ще на мить. Ще на хвилинку. З тобою все зникає. Зникають проблеми. Зникає шум. Хто ти для мене? Друг? Ворог? Захист від світу? Схованка від шуму? Байдуже. Занадто мало залишилось людей, яким я довіряю. Просто не йди...

[	Current Mood	|	crazy	]
[	Current Music	|	Shakira - Hips Don't Lie	]

Виходити вранці з дому було страшно. Мене зовсім не тішила перспектива бути облитою ідіотами, яким більше нема чим зайнятись. Чогось саме сьогодні нас понесло дивитись фільм „Штольня” (невже не можна було вибрати інший день???). Після 3-х невдалих спроб мене облити, я уникала центру міста, обходила місця скупчення людей колами і перелякано реагувала на кожну людину з пляшкою рідини в руках. Цього року мені пощастило. Мене не облили (УРА!!!). Я була впевнена, що якщо не облили в центрі, то сусіди постараються. На диво біля мого будинку мене теж не облили. Вулиця взагалі була підозріло пустою. Як мене потім повідомила сусідка, як би я йшла 20-ма хвилинами раніше, то спіткала б мене доля дівчини, яка мала необачність йти переді мною (на неї вилили 12 (!!!) відер води.

P.S. „Штольня”. Фільм досить цікавий, якщо не враховувати деякі нюанси. 1. Події розгортаються занадто швидко. 2. Досить короткий фільм. 3. Щось з закінченням не так, але це моя особиста думка.

Як воно, бути так високо і низько одночасно? Ти вмієш плакати? Костюми роблять з нас клоунів. Невже ти не бачиш? Змінюючи гардероб і колір волосся я не змінюю своє „я”. Намагаюсь, але воно залишається таким, яким було. Ти відчуваєш наш біль? Скільки людей померло за безглуздих ідей? І цілий світ обертається довкола твоїх бажань. Маріонетка в твоїх руках. Вулицями бродять пусті люди, в їх очах живе велика та могутня безнадія. Але ти їх не бачиш. Якщо я пробачу тебе, ти пробачиш мене? Хто з нас не робив помилок? Ти вмієш просити пробачення? Твій погляд вбиває. Невже ти не бачиш? Що я зробила не так? Невже недостатньо чекала? Більше не хочу їх бачити. Краще бути самій, а ніж посеред цієї брехні. Не хочу більше говорити. Не хочу чути. Це не я... Мене більше нема.... Та хто зайняла моє місце зовсім не така якою була я.

[paj?k] jak przet?umaczy? "obecnie przegl?dasz" na ang?
[dober] mo?e "curently view"?
[paj?k] przet?umaczy?em na "curently browsing"
[dober] ?wietnie :) z takimi kwalifikacjami zapisz sie jako t?umacz nastepnej wersji windowsa :P

___________________________________________________________________

[	Current Mood	|	calm	]
[	Current Music	|	Савичева Юлия - Прости за любовь ))))))))))	]

1. 3 побачення в день для мене забагато
2. Як їх не малюй, не переодягай і не перевиховуй, жодній з них ніколи не стати такою як я. Мене замінити неможливо, тільки чомусь ти не розумієш цього і продовжуєш свої спроби, які щоразу закінчуються провалом.
3. Чоловіки теж плачуть
4. Чіпсів інколи буває забагато
5. Чорні зуби – це гАтічно)))))
6. Зламала ніготь((((
7. Купила лінзи “Wild Eyes”
8. Спакувала чЄмоданИ
9. Ненавиджу шопінг
10. Хочу спати....
11. ... а нема часу.....
12. „Пацани моєво района” не такі вже й козли, якими я їх вважала
13. Я можу не курити і мене не тягне до цигарок
14. Я можу не пити пива, але не хочу))))
15. Весна....

Остальные фотки внутри

Такое чувство, что выходные ушли в далекое «никуда». И опять понедельник и опять на работу….  Кто придумал ходить на работу в понедельник утром, когда больше всего хочется спать???

Moi Dix Mois

Beyond The Gate (2006)

Style: Visual Kei

TrackList:
01 - The other side in blood (SE)
02 - Eternally Beyond
03 - deus ex machina
04 - Vain
05 - Deflower
06 - unmoved
07 - The other side of the door
08 - Eternally Beyond [instrumental]
09 - deus ex machina [instrumental]
10 - Vain [instrumental]
11 - Deflower [instrumental]
12 - unmoved [instrumental]

Группа состоит из четырех человек:

Mana – гитара

Juka – вокал

Kazuno – бас

Tohru  - ударные.

Официально, Tohru, был объявлен участником группы после выпуска второго сингла Shadows Temple. Tohru официально не входит в состав группы. От сюда появился слух, что Мана  до сих пор грустит за Ками (ударник Malice Mizer, который умер 26 июня 1999 года от кровоизлияния в мозг)

Все композиции, аранжировки, тексты, костюмы, стиль "Moi dix Mois", а также идеология группы создаются Маной. Музыка Moi dix Mois похожа на то, что делали Malice Mizer с Клахой, однако, по словам Маны, это ни в коем случае не продолжение работы Malice Mizer, но совершенно независимый от Malice Mizer проект. Музыка Moi dix Mois - смесь рока и классики. Вокал Juka совмещает в себе стили Гакта и Клахи.

О прошлом Juka и Kazuno известно немного, однако ходят слухи, что Kazuno работал в 'Moi meme Moitie', сети магазинов одежды, принадлежащих Мане.

Beyond The Gate состоит из 7-ми песен и 5-ти инструментальных версий тех же песен.. Альбом выдержан в одном стиле и манере исполнения, чего, например, не скажешь об альбомах преведущей группы Маны (основателя Moi dix Mois) Malice Mizer, в чьих альбомах можно было найти все изобилие направлений в типичной для Японии музыке. Если сравнить с прошлым альбомом группы «Nocturnal Opera» (2004) или «Dix infernal» – (2003), то можно сделать вывод что группа сыгралась и набралась профессионализма, а качественная музыка всегда радует. Первая песня альбома «The other side in blood» - интро. Скорее напоминает саундрек к фильму ужасов. Трек за 1:01 завораживает и переносив в мир иллюзии. После этого трека оторваться от альбома уже не возможно. Особенное внимание хотелось бы уделить трекам под названием «Unmoved» и «Vain», которые меня, лично, растрогали. Любителям меланхолии и японского нестандарта советую послушать. Каждый трек по-своему особенный. Говорить о лучшем и худшем треках нет смысла, скажу только, что когда последняя песня альбома закончилась, осталось такое странное ощущение, будто я только что вышла из театра, после потрясающего представления.

Всегда ваша, Юмико.

http://www.gothic.com.ua/ukrrus/forum_test/index.php?showtopic=5102